ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОЦІНЮВАННЯ в Спаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Сосницької селищної ради

СХВАЛЕНО                                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ 

Педагогічною радою                                          Директор Спаської ЗОШ І-ІІІ ст.

Протокол №   1                                                    Сосницької селищної ради

від  02.09.2024                                                      Чернігівської області

                                                                                                    А.М. Роздерій

                                                                              наказ №  86       від   02. 09.24

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОЦІНЮВАННЯ

в Спаській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів

Сосницької селищної ради

І. Загальні положення

1. Положення про критерії оцінювання учнів розроблено відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки №423 від 10 травня 2011 року).

2. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, а також державна підсумкова атестація. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222, рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОНУ від 02.08.2024 № 1093, інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024-2025 навчальному році (Лист МОН від 30.08.2024 № 1.1/15776-24).

3. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу.

4. Не підлягають обов'язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

5. Учитель несе персональну відповідальність за своєчасне і об’єктивне оцінювання учнів.

6. Учні та батьки мають право персонально одержувати дані про оцінки своєї дитини від учителя і класного керівника.

ІІ. Порядок виставлення оцінок до класного журналу

1. Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). Виставлення поточної оцінки підлягає обов’язковій мотивації (коментаря вчителя). Поточна оцінка, як правило, не підлягає коригуванню.

2. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

3. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. З метою реалізації права учнів на коригування оцінки виставляти семестрову оцінку рекомендується не пізніше, ніж за 3 дні до закінчення семестру. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а).

4. НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ ОФІЦІЙНИМИ оцінки, що зафіксовані у записниках, інших особистих облікових журналах учителя, окрім класного.

ІІІ. Порядок проведення контрольних робіт

1. Графік проведення тематичних, контрольних робіт складається до початку І і ІІ семестрів і вивішується щомісячно на інформаційному стенді для учнів та вчителів.

2. В один день може проводиться не більше двох контрольних робіт.

3. Не допускається проведення підсумкових контрольних робіт на останньому уроці певного предмету в семестрі.

4. При виявленні факту списування контрольної роботи за неї може бути виставлена лише оцінка початкового рівня.

5. У випадку довготривалої хвороби учня заступник директора з навчально-виховної роботи разом з учителями-предметниками складає індивідуальний графік консультацій і здачі тематичної (контрольної) роботи з предметів.

6. Результати участі учнів у предметних олімпіадах, конкурсі-захисті МАН міському рівнях можуть позитивно впливати на виставлення тематичних оцінок з даного предмету.

ІV. Порядок коригування оцінок

1. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

2. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до директора ліцею із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

3. Наказом директора створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або його заступника) та членів комісії: голови ПМК, вчителя, який викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення оцінювання.

4. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.

5. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні ПМК і затверджуються директором ліцею. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру.

6. Оцінювання проводиться у письмовій формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.

7. На голову комісії покладається відповідальність за об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.

8. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку Скоригована не робиться.

9. За результатами оцінювання видається відповідний наказ директора.

10. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру - не пізніше 10 червня поточного навчального року.

11. Підвищення семестрової оцінки учнями: - 9-х класів - не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою; - 10-11(12)-х класів - не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.

12. Як виняток може бути дозволено переатестацію певного навчального матеріалу протягом 3-х навчальних днів, але не пізніше дня виставлення тематичної оцінки. У такому разі додаткова оцінка виставляється в журнал. Протокол переатестації зберігається в документації учителя до кінця семестру.

V. Порядок виставлення річних оцінок

1. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

2. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

3. У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.

4. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).

5. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

V. Інформування про оцінки

1. Учитель-предметник на початку вивчення теми обов’язково ознайомлює учнів із тривалістю її вивчення, загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних інші); з типовими питаннями, прикладами завдань. Пропонує перелік навчальних посібників та додаткову літературу.

2. Із системою та принципами оцінювання навчальних досягнень учнів, правами і обов'язками учнів, порядком виставлення оцінок до журналу класний керівник знайомить учнів і батьків на початку навчального року.

3. Про результати письмових контрольних робіт учні інформуються учителем терміном до 5 робочих днів після виконання контрольної роботи. Результати усних контрольних робіт оголошуються в день їх проведення.

4. Учителі-предметники виставляють оцінки в учнівський щоденник у день отримання оцінки. Не допускається приховування оцінок, порушення строків їх виставлення.

5. Підсумкові оцінки за семестри й рік повідомляються батькам через табель успішності.

6. Класний керівник видає табель успішності за семестр кожному учневі в останній день навчання.

VІ. Орієнтири оцінювання навчальних досягнень учнів

1. Основні функції:

· контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

· навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, удосконаленню умінь та навичок;

· діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

· стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

· виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

2. При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

· характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

· якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

· сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

· рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

· досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

· самостійність оцінних суджень.

3. Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

· Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.

· Глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

· Гнучкість знань -уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

· Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

· Міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

4. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у ставленні до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

5. Рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі здобувачів освіти в олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця). Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. 6. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є:установлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження ДПА/ЗНО особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

· усунення безсистемності в оцінюванні;

· підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

· індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

· систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності учнів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Додаток №1

до Положення про критерії оцінювання

в Спаській ЗОШ І-ІІІ ст.              

                                                                 Сосницької селищної ради   

                                                                 Чернігівської області

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

1 клас

спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1 - 2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі. Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини

· впевненості в собі, в своїх можливостях;

· відзначення будь-якого успіху;

· акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;

· діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;

· адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

· виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

· стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

· запобігання побоюванням помилитися.

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші учні мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя. Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати індивідуальну траєкторію особистості не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі першого класу має включати два обов’язкових компоненти: 1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості; 2) позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень. Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року. Свідоцтво досягнень складається з 2 частин:

· перша частина - характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.

· Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.

Для оцінювання учнів використовується чотирирівнева система:

· «має значні успіхи»

· «демонструє помітний прогрес»

· «досягає результату з допомогою вчителя»

· «ще потребує уваги i допомоги».

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі, дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У першому класі оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та освітнього процесу в цілому, але не результату. При заповненні свідоцтва досягнень рівні відмічаються у довільній формі (графічні знаки). Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видають один екземпляр, другий залишається в закладі освіти і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в школі. Свідоцтво досягнень роздруковується у чорно-білому або кольоровому вигляді, у форматі А 5. Учитель, за бажанням, може додавати особисті або навчальні характеристики на свій розсуд.

2 клас

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників (далі - батьки). Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у других класах здійснюється вербально. Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно. Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

· підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

· сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;

· формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;

· формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;

· забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;

· здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1 - 2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

· педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів; · аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

· самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

· оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

· застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідних квиток» тощо).

Залежно від мети спостереження, вчитель оцінює дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки навчальні результати учня, але і його активність, зацікавленість, мотивація, що є також важливими цілями у початковій школі. Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці учня, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності навчальної діяльності тощо) фіксуються у зошиті спостережень учителя. Ці нотатки дозволять йому під час підготовки до уроку дидактично доцільно визначати навчальні завдання для кожної дитини та під час індивідуальних зустрічей з батьками, аргументовано обговорювати результати навчання учня та способи їх удосконалення, аргументовано робити записи у свідоцтві досягнень на початку та наприкінці навчального року.

Зошит спостережень учителя ведеться у довільній формі, є його особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації. Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об'єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні зазначають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. Неприпустимим є формулювання оцінних суджень, що принижують гідність дитини, прирівнювання оцінних суджень до певних рівнів навчальних досягнень,а також використання зовнішніх атрибутів (зірочки, квіточки, прапорці тощо) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти. Формувальне оцінювання має мотивувати, підтримувати й надихати учнів на успіх, саморозвиток і вдосконалення, вияв власних здобутків у навчальній діяльності та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь під час виконання практико- орієнтованих завдань. Воно має бути спрямованим на виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути досягати максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Підсумкове тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів у другому класі здійснюється протягом навчального року за результатами опанування ними теми, кількох тем, розділу програми тощо. Підсумкове завершальне оцінювання здійснюється в кінці навчального року з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється вербально за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими у формі тестових завдань, комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Форми та засоби оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностичних робіт визначається з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до виконання того чи іншого завдання.

У другому класі тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин - інструктаж, 35 хвилин - виконання роботи). Усі діагностичні роботи проводяться протягом навчального року, дотримуючись структурування програмового матеріалу логічно завершеними частинами. Проведення діагностичних робіт учитель передбачає у календарно-тематичному плані, орієнтуючись на кількість тем у межах кожного предмета або результати формувального оцінювання учнів. Діагностичні роботи проводяться з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей. Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, іншомовну освіту. Метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, Здобувач освіти: взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях; сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду; висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови; досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості ; спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Критерії оцінювання списування та диктанту

++ Робота написана грамотно, охайно з дотриманням культури оформлення письмових робіт. ( Допускаються охайні виправлення)

+ Робота написана грамотно, охайно, з незначними порушеннями в оформленні письмової роботи. Допущена незначна кількість помилок.

V Робота написана розбірливо, з порушенням культури оформлення письмової роботи. Містить орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені орфограми.

! Робота написана нерозбірливо,неохайно, зі значною кількістю помилок, або виконана частково. * (Учень не вміє співвідносити друковані букви з рукописними).

Критерії оцінювання мовної теми

Підсумкова перевірка мовних знань і вмінь здійснюється фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення, трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо. Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій формі. Тестова робота складається із завдань різних типів. Під час планування діагностичних робіт з української мови рекомендовано враховувати усі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та передбачати їх комбінацію (аудіювання, читання вголос, читання напам'ять, переказ, робота з літературним твором/медіатекстом, списування, диктант, робота з мовними одиницями). Критерії оцінювання математичної освітньої галузі

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір. Здобувач освіти:

-досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

-моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;

-критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;

-застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

У 3 і 4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою, результати навчання учнів позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Щодо визначення рівня навчальних досягнень слід керуватися Орієнтовною рамкою оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

                            Обговорено та ПОГОДЖЕНО

                                                                на методичному об’єднанні вчителів

                                                                початкових класів 03.01.2024

Додаток №2

до Положення про критерії оцінювання

в Спаській ЗОШ І-ІІІ ст.              

                                                                 Сосницької селищної ради   

                                                                 Чернігівської області

Правила заповнення Класних журналів учнів початкової школи

Класний журнал учнів початкових класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, ведеться в закладі освіти для:

• систематизації інформації про учнів класу;
• контролю реалізації освітньої програми, фіксації домашнього завдання (у разі його надання) та результатів підсумкового (семестрового, річного) оцінювання учнів другого циклу початкової освіти;
• обліку відвідування учнями навчальних занять, заміщення тимчасово відсутніх у зв'язку з хворобою вчителів, проведення консультацій тощо.

Журнал заповнюється в паперовій формі.

Журнал заповнюють класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.

Записи в журналі ведуться державною мовою. Допускаються окремі записи у темах навчальних занять, домашнього завдання мовою навчального предмета (іноземною).

Назви навчальних предметів у журналі мають відповідати їх назвам у робочому навчальному плані. Запис навчального предмета "Іноземна мова" уточнюється назвою мови, яка вивчається.

Освітня галузь "Мовно-літературна" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, реалізується у навчальних предметах "Українська мова", "Літературне читання" та "Іноземна мова". На українську мову та літературне читання відведено 7 навчальних годин, по 3,5 навчальних години на тиждень на кожний навчальний предмет. На іноземну мову у першому класі відведено 2 навчальних години на тиждень, у 2 - 4 класах - 3 начальних години на тиждень. Отже, у журналі відводяться окремі сторінки для кожного з вищенаведених навчальних предметів.

Освітня галузь "Математична" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, реалізується шляхом вивчення окремого навчального предмета "Математика": у 1 - 2 класах - 4 години, у 3 - 5 годин на тиждень, у 4 класі– 4 години (індивідуальне навчання).

Зміст освітніх галузей "Природнича", "Соціальна і здоров'язбережувальна", "Громадянська та історична" реалізується в обох програмах в інтегрованому курсі "Я досліджую світ".

Загальна кількість навчальних годин, відведених для вивчення інтегрованого курсу "Я досліджую світ" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, становить 3 навчальні години. Але у 1,4 класах - 2,5 години (індивідуальне навчання).

Запис змісту уроків інтегрованого курсу "Я досліджую світ" фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.

Зміст інформатичної освітньої галузі за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, вивчається як окремий предмет (1 година на тиждень у 2-3 класах, у 4- 0,5 години)

Зміст мистецької освітньої галузі реалізовується окремими навчальними предметами за видами мистецтва: "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво". У журналі відводяться сторінки для окремих навчальних предметів: "Мистецтво: образотворче мистецтво", "Мистецтво: музичне мистецтво", - на які відводиться по 1 годині на тиждень. Необхідною умовою реалізації завдань освітньої галузі "Мистецька" є дотримання інтегративного підходу шляхом узгодження програмового змісту предметів мистецької освітньої галузі зі змістом інших освітніх галузей.

Освітня галузь реалізується у навчальному предметі "Фізична культура".

Учитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

У разі організації освітнього процесу з використання дистанційних технологій навчання:

у графі "Зміст" можуть вказуватися форми роботи (дистанційні онлайн-консультації, відеоуроки, скайп-конференцїї, діагностичне тестування та ін.);

у графі "Дата" вказується дата навчальних занять відповідно до календарно-тематичного планування.

1 - 2 класи

У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.

Підсумкове оцінювання здійснюється у 1 - 2 класах із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень, а його результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень.

У Класному журналі фіксуємо лише відсутніх учнів.

3 - 4 класи

У 3 - 4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою. Результати навчання можуть вказуватися на відповідних сторінках навчальних предметів (окремих сторінках зведеного обліку результатів навчання) згідно з характеристиками результатів навчання, визначених у свідоцтві досягнень за рівнями, використовуючи такі позначення:

П - початковий рівень;

С - середній рівень;

Д - достатній рівень;

В - високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета / інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

До журналу записуються лише результати підсумкового оцінювання: за I семестр (I і II триместр) та рік (здійснюється на підставі результатів оцінювання за II семестр або III триместр).

Приклади оформлення зведеного обліку результатів навчання у журналі додаються.

Інформація щодо оцінювання у зведеному обліку результатів навчання та у свідоцтві досягнень має бути тотожною.

Використання та поширення у відкритому доступі зведеного обліку результатів навчання дозволяється на умови його знеособлення.

У 1 класі домашнє завдання не задається та, відповідно, не фіксується у журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов'язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі "Завдання додому" можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3 - 4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов'язково фіксуються у журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).

На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та, відповідно, не фіксується у журналі.

Приклади оформлення зведеного обліку результатів навчання

Приклад 1 Оформлення класного журналу в друкованій формі

Приклад 2 Зведений облік результатів навчання
(для класного журналу в електронній формі)

з предмета: Математика

з предмета: Мистецтво

__________
²Примітка: рядок "ДПА" (державна підсумкова атестація) використовується у 4-х класах із предметів, визначених законодавством.

Оцінювання учнів

5 – 7 класів

Відповідно до пункту 8 статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 вересня 2020 р. №898, відповідно до Листа МОН №1/9530-22 від 19.08.2022 р., наказу МОНУ від 13 липня 2021 р. №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти» та роз’яснень до них, наказу МОНУ від 02 серпня 2024 р. №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5 – 9 класів», які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, Листа МОН від 30.08.2024 р. №1.1/15776-24 «Про затвердження інструктивно – методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024 – 2025 н.р.», рішення педагогічної ради закладу від 02.09.2024 р. протокол №1

1. Заступнику директора з навчально – виховної роботи Лапі Т.М:

1.1. Ознайомити вчителів, які викладають у 1 – 4 класах з методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів;

1.2. Взяти до роботи і затвердити «вербальне оцінювання» результатів навчальної діяльності учнів 1 – 2 класів та оцінювання за рівневою шкалою учнів 3 – 4 класів;

2. Учителям, що викладають у 1 – 4 класах:

2.1. У 2024 -  2025 н.р. освітній процес у 1 – 4 класах спрямовувати на реалізацію Державного стандарту початкової освіти з урахуванням досягнень та викликів за результатами впровадження реформи загальної середньої освіти з дотриманням методичних рекомендацій на виконання наказу №813 та відповідно до Положення про критерії оцінювання в Спаській ЗОШ І-ІІІ ст. Сосницької селищної ради Чернігівської області (додаток 1);

2.2. Заповнення Класних журналів учнів початкової школи здійснювати відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 та відповідно до Положення про критерії оцінювання в Спаській ЗОШ І-ІІІ ст. Сосницької селищної ради Чернігівської області (додаток 2);

2.3. Пріоритетності надати організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності: організація освітнього процесу в умовах воєнного стану; підвищення результатів навчання 1 – 4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального та диференційованого підходів; посилення національно – патріотичного виховання, формування громадянської позиції; посилення заходів безпеки життєдіяльності; психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного стану.

3. Учителям, що викладають в 5 – 7 класах:

3.1. Для учнів 5 – 7 класів з початку навчального року здійснювати оцінювання за 12 – бальною системою (шкалою), а його результати позначати цифрами від 1 до 12;

3.2. Оцінювання здійснювати як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах;

3.3. Зважати на те, що частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання;

3.4. Під час оцінювання результатів навчання враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності, а в разі порушення, зокрема, списування, учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання;

3.5. Зважати на те, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (осіб, що їх замінюють);

3.6. Пріоритетності надати організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності: організація освітнього процесу в умовах воєнного стану; підвищення результатів навчання 1 – 4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального та диференційованого підходів; посилення національно – патріотичного виховання, формування громадянської позиції; посилення заходів безпеки життєдіяльності; психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного стану.

4. Учителям мовно – літературної освітньої галузі та математичної освітньої галузі:

4.1. Тематичне оцінювання здійснювати періодично. Кількість тематичних робіт встановлювати самостійно відповідно до планування освітнього процесу на семестр;

4.2. Під час тематичного оцінювання враховувати всі види робіт та оцінку за ведення зошита;

4.3. Оцінювання груп результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності здійснювати у Щоденнику спостережень вчителя протягом семестру. У кінці семестру визначити загальну оцінку за кожною з груп результатів. У класному журналі групи результатів фіксувати у кінці І-го (ІІ-го) семестрів;

4.4. Підсумкове оцінювання за І-й (ІІ-й) семестр здійснювати за результатами тематичних робіт та групами результатів навчання, передбачених Критеріями оцінювання за освітніми галузями;

4.5. Річну оцінку виставляти на підставі загальних оцінок за І-й та ІІ-й семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково має бути середнім арифметичним оцінок за І-й та ІІ-й семестри. Для визначення річної оцінки слід враховувати динаміку особистих досягнень учня/учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим;

4.6. Результати семестрового та річного оцінювання фіксувати у класному журналі та Свідоцтві досягнень;

5. Учителям природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, інформатичної, технологічної, мистецької, освітніх галузей та фізичної культури:

5.1. Тематичне оцінювання здійснювати періодично. Кількість тематичних робіт встановлювати самостійно відповідно до планування освітнього процесу на семестр;

5.2. Під час тематичного оцінювання враховувати всі види робіт;

5.3. Оцінювання груп результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності здійснювати у Щоденнику спостережень вчителя протягом семестру. У кінці семестру визначити загальну оцінку за кожною з груп результатів. У класному журналі групи результатів фіксувати у кінці І-го (ІІ-го) семестрів;

5.4. Підсумкове оцінювання за І-й (ІІ-й) семестр здійснювати за результатами тематичних робіт та групами результатів навчання, передбачених Критеріями оцінювання за освітніми галузями;

5.5. Річну оцінку виставляти на підставі загальних оцінок за І-й та ІІ-й семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково має бути середнім арифметичним оцінок за І-й та ІІ-й семестри. Для визначення річної оцінки слід враховувати динаміку особистих досягнень учня/учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим;

5.6. Результати семестрового та річного оцінювання фіксувати у класному журналі та Свідоцтві досягнень;

6. Учасникам освітнього процесу підтримувати постійний зворотний зв’язок, необхідний задля коригування руху здобувачів освіти освітньою траєкторією з урахуванням досягнутих результатів навчання;

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора з навчально – виховної роботи Лапу Т.М.